Витяг з правил ВВМ(VJP).

ВИТЯГ З ПРАВИЛ  

Положення про проведення весняних випробувань молодняку (ВВМ-VJP)

Загальні положення

§ 15
Весняні випробування молодняку (ВВМ) є селекційними випробуваннями (тестом), на яких перевіряються природні мисливські якості молодого собаки: робота по сліду; чуття; пошук; стійка; контактність (взаємодія). До початку випробувань згадані природні якості потрібно пробуджувати специфічною попередньою підготовкою, щоб їхні особливості можна було обговорити й оцінити.

§ 16
1. На весняних випробуваннях молодняку (ВВМ) потрібно перевірити й оцінити такі якості ( предмети):

№ з/п Предмет Коефіцієнт значності
1 Робота по сліду 2
2 Чуття 2
3 Пошук 1
4 Стійка 1
5 Контактність (взаємодія) 1

2. Також потрібно встановити:
2.1. Спосіб (манеру) переслідування: віддача голосу на сліду; відсутність голосу на сліду (мовчки); віддача голосу у процесі виявлення звіра («в узерку») (також у поєднанні з віддачею голосу на сліду або відсутністю голосу на сліду). Тип поведінки собаки, а також фізіологічні дефекти фіксуються в оціночному листі (Форма 3).
2.2. Слухняність.
3. Собаки перевіряються індивідуально з усіх предметів. При цьому кожному собаці надається декілька спроб виявити природні якості, однак не більше 5 (п’яти). Якщо експертна комісія вважає, що із цього правила можна зробити виняток, він це затверджується на засіданні експертів.
Окремі якості (предмети), які підлягають перевірці
§ 17
Робота по сліду
1. Робота по сліду відпрацьовується по сліду, залишеному зайцем або лисицею, який собака не бачив або недовго бачив (мить підйому, напрям руху). Ведучому дозволяється показати собаці слід і перші 30 метрів працювати на повідку.
2. Оцінюється бажання до роботи по сліду і точність її виконання (надійність, тобто впевненість руху  по сліду).
3. Бажання до роботи по сліду визначають, враховуючи специфічні умови (погоду, стан ґрунту і т.п.), й оцінюють за особливостями пристосування собаки до роботи по сліду, за початком роботи, старанністю роботи, самостійністю у процесі його контролю, прагненням кожний раз відшукати його, незважаючи на природні перешкоди. Бажання до роботи по сліду визначається також за тим, наскільки собака спокійно відпрацьовує слід і йде по ньому, коли ненадовго побачить зайця чи лисицю, або повністю закінчить працювати по цьому сліду, або цілеспрямовано шукає навкруги.
4. Точність (надійність) роботи по сліду визначається за тим, як собака показує свою осмислену стабільність, контролюючи бажання до роботи по сліду, тобто як собака під впливом різних умов у спокійному темпі просувається по сліду, намагаючись рухатися самостійно й упевнено.
5. Якщо собака в процесі виникнення перших труднощів припиняє спроби працювати по сліду, то його робота не може оцінюватися на «дуже добре». Під час прийняття остаточного рішення щодо оцінки роботи з дисциплін бажання до роботи по сліду (надійність), роботи по сліду в складних природних умовах ураховується довжина сліду.
Чуття
§ 18

1. Чуття і його використання собакою розцінюється найбільш ретельно.
2. Показником доброго чуття є насамперед часте знаходження в процесі пошуку дичини, далеке відчуття дичини, короткі призупинення (маркування) сідок дичини і випадкові призупинення (маркування) при зустрічі співочих птахів (жайворонків).
У процесі роботи по сліду показником чуття є реакція собаки на втрату сліду при його перехрещенні та його швидке знаходження.
На підставі цих спостережень складається загальна оцінка чуття.
Пошук
§ 19

1. У процесі оцінки пошуку основну увагу потрібно звертати на вияв бажання (прагнення) собаки до пошуку.
2. Пошук повинен бути достатньо швидким та наполегливим і підтверджуватися бажанням шукати. Перевага пошуку риссю може бути оцінена не вище, ніж «добре» – 7 балів.
Стійка
§ 20

1. Природна здатність до стійки виявляється в тому, що собака зупиняється або лягає перед знайденою дичиною. Тверда стійка не є необхідністю. Складнощі, що виникають через дичину, яка щільно сидить, повинні враховуватися. Переслідування птахів не є помилкою.
Собаки, які зупиняються в стійку по команді, з випробувань знімаються.
2. Стійка перевіряється переважно по пернатій дичині. Якщо перевірити стійку по пернатій дичині не можливо (відсутність дичини), то допускається перевірка по співочих птахах. Якщо собака не мав зустрічі з дикими птахами, але згодом показав стійку по іншій дичині, то оцінка не знижується.
Керованість і слухняність
§ 21

1. Керованість (контактність, взаємодія) виявляється в прагненні собаки підтримувати контакт з ведучим. З-поміж інших показників взаємодії перевіряється: візуальний контакт з ведучим, коли він тримає собаку на повідку і відпускає його з нього; контакт під час пошуку; контакт, коли собака стоїть у стійці. Ці показники є демонстрацією бажання собаки неодноразово підтримувати постійний контакт з ведучим ще й на відстані. Береться до уваги також поведінка собаки після завершення переслідування «в узерку», зокрема його бажання якнайшвидше встановити контакт з ведучим, замість бажання самостійно подовжувати переслідування.
2. Слухняність встановлюється в процесі всього випробування. Оцінка і бал не виставляються. Вони враховуються під час оцінки керованості – уміння собакою виконувати команди ведучого. Слухняність у процесі контакту собаки з дичиною не потрібна. Собака, який не виконує команд ведучого, не дозволяє здійснити перевірку його роботи, не може пройти тест і знімається з випробувань.
Спосіб (манера) переслідування (голос)
§ 22

Спосіб (манера) переслідування (віддача голосу по сліду; віддача голосу під час переслідування звіра; відсутність голосу по сліду – мовчки або «порожній гавкіт») теж повинен оцінюватися. Спосіб (манера) переслідування може оцінюватися тільки по зайцю або по лисиці. Голос, відданий по іншому звіру, повинен бути зафіксований головою експертної комісії в оціночному листі.
Примітка. Зафіксована віддача голосу по іншій дичині може бути тільки передумовою допуску собаки на випробування по штучному кров’яному сліду (VSwP).
Ставлення до пострілу
§ 23

1. Перевірка ставлення до пострілу здійснюється під час перебування собаки в пошуку. Для цього в межах 30-50 метрів проводиться не менше двох пострілів шротовим зарядом з проміжком 20 секунд. Якщо виникає сумнів або невпевненість щодо оцінювання ставлення до пострілу, то перевірку треба повторити, але не раніше, ніж за 30 хвилин. Ставлення до пострілу встановлюється за реакцією на звук пострілу. Така реакція може виявлятися з різним ступенем чутливості. Якщо спостерігається загальний переляк без призупинення собакою роботи, то ставлення до пострілу вважається як «злегка чутливе». Якщо собака буде шукати захисту у ведучого, але протягом хвилини знову візьметься за роботу, то ставлення до пострілу вважається «чутливим». Якщо час відмови від роботи перевищить одну хвилину, то ставлення до пострілу оцінюється як «дуже чутливе». Часові межі оцінки ставлення до пострілу як «дуже чутливі» – від однієї до п’яти хвилин. Ставлення до пострілу оцінюється як «боязнь пострілу», якщо собака більше 5 хвилин відмовляється подовжувати роботу.
Оцінка «боязнь пострілу» виставляється за умови, якщо собака, замість пошуку дичини, шукає захисту у ведучого і після його команд від роботи ухиляється.
2. Собаки з оцінками ставлення до пострілу: «дуже чутливе», «боїться пострілу» і «боїться рук», а також «боїться живої дичини» не можуть пройти тест, однак в інтересах селекції випробування потрібно продовжити.
3. Інші якості, які потрібно перевірити, зазначено у Формі 3.
Мінімальні вимоги до оцінок
§ 24

Природні якості в молодого собаки переважно виявляються по-різному, в різноманітних умовах, тому остаточне рішення експертів повинно максимально спрямовуватися на користь собаки.
§ 25
Собака може пройти випробування за умови, якщо його оцінки не нижчі: з предмету «стійка» – «достатньо» (2 бали), а з усіх інших предметів – «задовільно» (3 бали).
§ 26
Оцінки за форму і шерстний покров на випробуваннях ВВМ не виставляються, проте недоліки фіксуються відповідно до Форми 3.

Витяг по посиланню:

 www.deutsch-drahthaar.org.ua

Склад української редакційної колегії:
к.т.н Бєляєв Ю. Ф. – експерт Всесоюзної категорії, м. Запоріжжя;
к.т.н Грановський В. К. – експерт Всеукраїнської категорії, експерт FCI, м. Київ;
Сіроштан Сергій Миколайович експерт 1 категорії м. Кривий Ріг( редактор);
З російської сторони:
Солдатов О. А., президента ВАНД (Всеросійська Асоціація Німецького Дратхаара), віце-президент WVDD e.V. м. Єкатеринбург
Рецензія: Стоячко А. В. – експерт Всеукраїнської категорії, м. Сімферополь, Україна
Переклад: Кіндей Л.Г. к.ф.н. доцент кафедри філології Кіровоградського Державного Університету;
Відповідальний за випуск: Сіроштан С. М. – експерт 1 категорії, м. Кривий Ріг
Права на ці Правила захищено відповідно до Закону України № 2627 «Про авторське право і суміжні права», розділ 1,11 та в частині ст. 7, 8 - абз. 16.
Будь-які редакції, зміни, корегування, доповнення, без дозволу німецької сторони, Комісії по породам мисливських собак лягавих порід, підкомісія німецького дратхаара, авторського нагляду української редакційної колегії визнаються не законними.

Хмарина тегів